26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства

— аварія на 4‑му реакторі Чорнобильської атомної електростанції. Під час проведення експерименту пролунали два вибухи, внаслідок чого в атмосферу потрапила значна кількість радіоактивних речовин.
Радіоактивна хмара поширилася далеко за межі України. Найбільше постраждали Україна та Білорусь, на територію якої припало близько 60% викидів. Значного забруднення зазнали також інші європейські країни — Польща, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Велика Британія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та інші.
Минуло 40 років, але наслідки Чорнобильської катастрофи й досі залишаються предметом досліджень і дискусій у світовій науковій спільноті. За оцінками міжнародних організацій, зокрема UNSCEAR та ВООЗ, аварію віднесено до найвищого рівня небезпеки серед ядерних інцидентів.
Водночас Чорнобиль став не лише екологічною, а й політичною трагедією. Замовчування інформації радянською владою, недоліки в проєктуванні та будівництві, а також нехтування безпекою призвели до масштабних наслідків. Ці події стали поштовхом до зростання громадянської активності, розвитку екологічного руху та посилення прагнення до змін, що зрештою сприяло розпаду СРСР.