9 квітня 1944 року німецько – фашистські загарбники покидали територію нашого села. При відступі окупанти вбивали мирне населення, яке шукало прихистку в церкві Різдва Пресвятої Богородиці, разом з протоієреєм Іоанном Прокоф’євим та його родиною. Було розстріляно великі родини Бовчуженко, Бойченко, Бондаренко, Васильєвих, Васютинських, Заіканових, Ковальських, Криворучко, Непомнящих, Новицьких, Олійникових, Фесенко, Чумаченко, Шевченко, Якименко та інших. За померлим настоятелем та вбитими жителями щороку в нашому храмі служать панахиду. 76 років минуло з того дня. Ми пам’ятаємо про трагедію і вшановуємо пам’ять загиблих усатівців. Вічна пам’ять і спокій безневинно вбитим жителям…