ЧЕСТЬ І СЛАВА…

Вірші нашої односельчанки

Україна – велика країна,

Монолітна у своїй віковічній красі.

Була завжди об’єктом нападок сусідів

Через золото кращої у світі землі.

Ще литовські князі, та й до них були інші,

Шматували країну мою.

Віджимали собі наші землі,

На погибель злодючу свою.

Батиєві ординці та турецькі війська,

Господарі румунські й московські князі –

Всі немов блекоти наковтались,

Так хотіли земельки урвати собі.

Та непросто народ наш здолати –

В світі сили такої нема.

Кожен раз підіймалась з колін Україна,

І сміливо свій прапор несла.

Ми – єдиний народ, в нас нема федерацій,

Ми всі вільні в великій сім’ї,

Україна від бурі стає все сильніша,

Мають всі поважати її.

Україна тепер Незалежна,

Серед рівних рівніша, струнка,

Бо її катували віками,

Ось чому так зміцніла вона.

Наша воля – то криця чарівна,

Нездоланна, співуча, гучна.

Будьмо завжди такими стрункими!

Честь і слава, Вкраїно моя!

А. Шпилька.