Картопляна міль — Phthorimaea operculella Zell.
Рослини-живителі, шкодочинність
Рослини-живителі молі – картопля, томат, баклажан. Може оселятись на інших рослинах з родини пасльонові (Solanaceae): тютюну та перці стручковому.
Найбільше міль ушкоджує картоплю. Бульби, які були пошкоджені гусеницями погано зберігаються, сильніше уражуються хворобами, втрачають товарний вигляд і якість. При пошкодженні листя тютюну, його неможливо використовувати для виготовлення сигар. Плоди томатів зазнають незначного пошкодження, але за відсутності звичайної для гусениць кормової рослини, зазвичай, при перших заморозках, вони можуть бути досить сильно ушкодженими. В субтропічних регіонах Австралії, Алжиру, Нової Зеландії в окремі роки P.ореrсulеllа пошкоджує до 80% бульб картоплі, в США (в умовах штату Каліфорнія) – до 25%. В Індії та Японії шкідник знищує до 60–70% врожаю тютюну в полі і картоплі в сховищах. На Україні картопляна міль є, в основному, шкідником картоплі при зберіганні. За високої щільності шкідника врожай ранньої картоплі, який тимчасово зберігається в полі або під накриттям, може бути повністю знищеним за 2–3 тижні.
Масовий літ відбувається відразу після заходу сонця або вранці перед сходом сонця. Терміни льоту метеликів P.ореrсulеllа змінюються в залежності від погодних умов та пори року. Порогова температура активності імаго складає 8°С. Восени метелики активні вдень. Самки починають летіти на 1–2 дні раніше ніж самці. Тривалість життя та плодючість імаго залежать від погодних умов та додаткового живлення. Середня тривалість життя імаго становить 10–12 днів, при можливості додаткового живлення тривалість життя збільшується вдвічі. В середньому одна самка відкладає 62–110, максимально – 400 яєць. В польових умовах самки відкладають яйця на ґрунт біля кормових рослин, на бульби, на нижній бік листя, іноді на черешки і стебла. Яйця картопляної молі мають досить високу стійкість до низьких температур. При зберіганні картоплі 6–18 днів за температури 6–8°С кількість гусениць, які відродились з яєць зменшується на 1,7–2,6%; через ЗО днів кількість мертвих яєць збільшується до 16,3%, а через 42 дні – 53,5%. За температури 15–26°С ембріональний розвиток триває від 4 до 8 днів. В промислових холодильниках з температурним режимом 3–5°С тепла, в період зберігання картоплі (4–5 місяців) всі фази розвитку шкідника гинуть.
Після відродження гусениця деякий час залишається нерухомою (20- 30 хв.), після чого обирає місце, через яке можна потрапити в рослину. В такому місці вона сплітає невелике укриття, прогризає покривну тканину і приступає до живлення. Тривалість розвитку гусениці залежить від температури. За 17- 24°С вона складає 13–14, за 22–27°С – 11 днів. Залялькування відбувається в поверхневому шарі ґрунту, під бульбами або на рослині при основі черешків листків, а також в різних щілинах, на мішковині або в тарних ящиках. Кокон, зазвичай, прикритий частинками ґрунту, які прилипли до нього, залишками корму і екскрементами.
Ознаки пошкодження
Гусениці, які проникають в листки, виїдають паренхімну тканину, при цьому епідерміс залишається неушкодженим. В результаті утворюються «міни», за якими можна швидко виявити місце знаходження P.ореrсulеllа. Гусениці молодших віків часто роблять ходи в центральній жилці листка. В бульби гусениці вгризаються через вічка, в які самки, зазвичай, відкладають яйця. Характерною ознакою пошкодження бульб картоплі є екскременти гусениць молі на поверхні бульб. Ходи гусениць знаходяться під шкіркою і всередині бульби. Згодом стара частина ходів заповнюється екскрементами; стінки ходів вкриваються шкіркою і при розкритті легко відділяються від здорової частини бульби. Плоди томатів і баклажанів, які мають гладеньку поверхню пошкоджуються гусеницями біля плодоніжки або в місці прикріплення квітки. При розрізі ушкоджених плодів можна виявити гусениць різних віків та їхні ходи заповнені екскрементами.
Способи поширення
У фазах яйця, гусениці і лялечки картопляна міль може розповсюджуватись з насіннєвою та продовольчою картоплею. Основним способом поширення шкідника є перевезення і висаджування заселених бульб.
Фітосанітарні заходи
Основні фітосанітарні заходи полягають у проведенні ретельного огляду продовольчої картоплі – продукції харчування команд суден. За встановлення заселення картоплі гусеницями шкідника проводять опломбування продуктових комор на час стоянки іноземних суден в українських портах. Необхідно обстежувати 3‑км зони навколо первинних пунктів ввезення імпортної рослинної продукції з метою виявлення первинних вогнищ картопляної молі. Заходами, які запобігають поширенню шкідника є: зберігання картоплі за помірних, несприятливих для розвитку молі температурах; скошування і знищення бадилля картоплі за 5–7 днів до його засихання: швидке і ретельне збирання і вивезення бульб з поля; застосування впродовж вегетації дозволених для використання в Україні інсектицидів.
І.Береза, провідний спеціаліст Держпродспоживслужби в Одеській області, сектору фітосанітарного контролю № 1 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки.
