Американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury.)
Американський білий метелик (HyphantriacuneaDrury.). (АБМ)– багатоїдний шкідник, що пошкоджує понад 300 видів плодових, декоративних, лісових та інших культур, особливо полюбляє шовковицю, клен ясенелистий, волоський горіх, плодові дерева.
Його гусениці об’їдають листя на деревах, утворюючи павутинні гнізда. Живлячись, гусениці призводять до часткової або повної втрати листя деревом (дефоліації). При великому спалаху розмноження гусениць, посадки дерев цілком залишаються без листя, окутані білим павутинням. Втрата листя призводить до порушення процесів обміну речовин у рослинах, їх ослаблення, втрати захисної, декоративної, естетичної функції, зниження врожайності плодових культур. При дуже сильному заселенні гусениць ослаблені дерева гинуть.
Ознаки пошкодження.
Основна ознака пошкодження – наявність на деревах білих павутинних гнізд. Типове павутинне гніздо американського білого метелика сформоване з тоненької павутини, яка обплутує спочатку 1–2, а потім декілька верхівкових листків на гільці. У міру зростання гусені і недостачі їжі в середині гнізда, павутиною обплутуються все нові і нові листки. Згодом гніздом стає ціла гілка чи частина її розміром 1–2м.
Особливості біології.
В Україні АБМ дає два покоління на рік. Зимує у стадії лялечки, яка знаходиться в пухкому коконі, в ґрунті, під листям, під корою, в інших захищених місцях. Перший літ метеликів відбувається весною наприкінці квітня – на початку травня, залежно від температури повітря. Самки живуть 2–11 діб, самці 1–4 діб. Поява метеликів з лялечок відбувається неодночасно, і період льоту розтягнуто у часі та триває 20–30 днів. Метелики не живляться, літають в пошуках партнера для спарювання. Після спарювання самка відкладає яйця групами на верхній і нижній бік листків. Плодючість в середньому складає 400–800 яєць. Ембріональний розвиток триває 5–10 діб, після чого відроджуються гусениці. Відроджені гусениці починають живитись та будувати гніздо з павутини. Живляться та будують гніздо гусениці разом всією групою. Живлячись, скелетують листок, пізніше з’їдають його цілком, залишаючи тільки грубі жилки. В процесі живлення та продукування павутини вони збільшують розміри гнізда. Починаючи з 5‑го віку гусениці перестають продукувати павутину та поступово залишають гніздо. Залишаючи гніздо, гусениці розповзаються по всій кроні дерева та переходять до одиночного способу життя. В цей період вони активно харчуються листям та з’їдають набагато більше листя ніж в гнізді. Перед заляльковуванням, гусениці спускаються з дерева по стовбуру в пошуках придатного укриття. В процесі розвитку гусениці линяють 6–8 разів, залежно від умов існування (температура, вологість, харчова база). Тривалість розвитку гусениць складає 45–54 доби. Заляльковування відбувається на початку липня. Розвиток лялечки триває 9–14 діб, після чого відбувається вихід метеликів другого покоління. Частина цих лялечок має тривалу діапаузу, і вихід метеликів з них відбувається через рік. Літ метеликів другого покоління починається з другої половині липня,і після парування та відкладання яєць починається розвиток нового, більш масового покоління. Самки другого покоління відкладають більше яєць ніж самки першого покоління – до 2500 яєць, та гусениць в другому поколінні з’являється набагато більше, ніж в першому. Пошкодження зелених насаджень від гусениць другого покоління значно більші.
Особливості морфології.
Імаго білосніжного кольору із шовковистим відливом, іноді з темними або жовто-коричневими цяточками, тіло вкрите густими білими волосками. Вусики чорні з білим нальотом, у самки нитковидні, у самця пір’ясті. Ноги світло-жовті. Розмах крил метелика 40–50 мм, довжина тіла 9–15 мм. Яйця розміром 0,6–0,7 мм, кулясті, гладенькі, блакитні, іноді жовтуваті. Гусениці молодших віків світло-жовті, голова, грудний щиток і грудні ноги чорні. Вздовж спини два ряди чорних або світло-жовтих бородавок, по боках – чотири ряди, на кожній бородавки чорні і білі волоски. Гусениця, яка завершила живлення, 30–40 мм завдовжки, з боків тіла – жовті смуги з помаранчевими бородавками, на яких розміщені тонкі світлі волосинки та 2–3 волосинки чорного кольору, голова і ноги чорні. Лялечка завдовжки 10–15 мм, спочатку лимонно-жовта, згодом темно-коричнева, знаходиться у сірому пухнастому коконі.
Способи поширення.
Основний спосіб поширення – самостійне переміщення метеликів на певні відстані. В пошуках статевого партнера і місця для відкладання яєць самки літають на відстані до 250 м, при сильному вітрі перенесення відбувається на більш значні відстані. Гусениці перед заляльковуванням розповзаються на 20–25 м від кормового дерева. На великі відстані АБМ переноситься транспортними засобами, лісо — та пиломатеріалами, сільськогосподарськими вантажами, пакувальною тарою, іншими вантажами.
Агротехнічні заходи в зоні поширення АБМ:
- зрізання та знищення всіх виявлених при огляді зелених насаджень павутинних гнізд. Обрізку з подальшим спалюванням павутинних гнізд необхідно проводити в той період, коли гусениці знаходяться в гнізді;
- обробка плодових садів та лісосмуг інсектицидами та біопрепаратами згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»;
- у зоні поширення, особливо в населених пунктах, рекомендується застосування бактеріальних препаратів;
- на присадибних ділянках перекопка ґрунту для знищення лялечок низькими температурами.
Провідний спеціаліст відділу карантину рослин Дигуляр В.В.
