33 роки тому сталася масштабна екологічна катастрофа ХХ століття – аварія на Чорнобильській АЕС. Радіоактивне забруднення спричинило екологічні, медичні і значні соціально – економічні наслідки. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пункти.

2,6 млн осіб опинилися під прямою загрозою життю і здоров’ю.

26 квітня в Україні – день пам’яті про страшну трагедію. В нашому селі живуть люди, яким довелося брати участь в ліквідації наслідків аварії, побачити масштаби аварії на власні очі. Сотні тисяч чоловік були евакуйовані з найбільш постраждалих районів.  Багато усатівців у далекому 1986 році  приймали родичів із зараженої зони Київської і Житомирської областей, з Білорусії. В очах тимчасових переселенців виразним був страх перед невизначеним майбутнім, страх перед наслідками аварії на здоров’я дітей.

Виконуючи міжнародні зобов’язання, 15 грудня 2000 року Україна остаточно припинила роботу Чорнобильської АЕС. Ім’я станції навіки увійшло  світову  історію як  негативне. Але говорити й пам’ятати про трагедію необхідно, щоб наступні покоління розуміли про наслідки людських експериментів та помилок.

Після аварії довгий час пам’ятних дат, присвячених героям, які пожертвували своїм життям для ліквідації страшної аварії, не існувало. Тільки у 2003 році на саміті країн СНД Л.Кучма запропонував щорічно відзначати 26 квітня як День пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Пропозицію підтримали. А ще через три роки в Україні встановлено ще одну дату – День ліквідатора аварії на ЧАЕС (14 грудня).

Щороку в день трагедії ми збираємось біля пам’ятника чорнобильцям, аби вшанувати пам’ять ліквідаторів і подякувати тим героям, які сьогодні з нами.